Одне з таких спірних тверджень виникло при розгляді з лізинговими компаніями порядку відображення придбання та обліку предмету фінансового лізингу.
На сьогоднішній день в Методичних рекомендаціях з обліку основних засобів відсутній розділ, який би регулював відображення активів придбаних для операцій лізингу в бухгалтерському обліку орендодавця (лізингової компанії). Але існує бухгалтерський стандарт 14 «Оренда», який регулює облік фінансової та оперативної оренди.
З оперативною орендою майже все ясно, а от при обліку придбаних основних засобів для передачі їх у фінансовий лізинг і виникає багато запитань.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» - фінансова оренда - це оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Даний пункт стверджує, що актив, який передається у фінансовий лізинг (оренду) не продаєься, а тільки передається лізингоотримувачу у користування. Прочитавши вище вказаний бухгалтерський стандарт ми в ньому знайдемо ще один пункт, який регулює порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з фінансового лізингу (оренди), а саме п. 10, відповідно до якого - орендодавець (лізингова компанія) відображає в бухгалтерському обліку наданий у фінансову оренду об'єкт як дебіторську заборгованість орендаря в сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає отриманню, з визнанням іншого доходу (доходу від реалізації необоротних активів). Одночасно залишкова вартість об'єкта фінансової оренди виключається з балансу орендодавця з відображенням у складі інших витрат (собівартості реалізованих необоротних активів).
Як Ви помітили, при списанні обєкту фінансового лізингу з балансу в бухгалтерському обліку відбуваються записи аналогічні записам продажу основних засобів. Хоча при цьому право власності з юридичної сторони на даний актив не переходить до орендаря (лізингоотримувача). Даний пункт стандарту на думку автора регулює порядок передачі лише тих активів які знаходяться на балансі лізингової компанії і через деякий час лізингова компанія вирішила їх передати у фінансовий лізинг.
Операції з фінансового лізингу в Україні також регулює Закон України «Про фінансовий лізинг» і саме в цьому законі в статті 1 сказано, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Отже даний закон передбачає операції фінансового лізингу тільки за замовленням лізингоодержувача та відповідно до встановлених специфікацій лізингоодержувачем. Тому на думку автора придбаний за замовленням лізингоотримувача обєкт лізингу для передачі його у фінансову оренду (лізинг) обліковувати на балансі лізингової компанії як основний засіб не має сенсу. Тим більше, що на сьогоднішній день в законодавчих актах України є Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи утримувані для продажу та припинена діяльність», який і регулює операції утримуваних для продажу необоротних активів.
Також це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про необоротні активи, утримувані для продажу, та групу активів, що належить до вибуття в результаті операції продажу та розкриття такої інформації у фінансовій звітності.
Адже заключаючи договір фінансового лізингу лізингова компанія вже спочатку знає, що даний актив буде придбано для передачі лізингоотримувачу та списано з балансу компанії, а бухгалтер в бухгалтерському обліку повинен буде здійснити записи аналогічні записам продажу.
Відповідно до даного бухгалтерського стандарту, саме розділу 2, необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:
• економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;
• вони готові до продажу у їх теперішньому стані;
• їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;
• умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;
• здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.
На думку автора один з пунктів, який найбільш підходить для обліку придбання обєктів для операцій фінансового лізингу в балансі лізингової компанії, це останній пункт вищевказаного абзацу. Адже при укладанні договору фінансового лізингу лізингова компанія вже точно знає, що відбудеться передача всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння придбаним по замовленню лізингоотримувача активом, а також відбудеться списання даного активу з балансу лізингової компанії, хоча і не відбувається сама операція продажу даного активу.
При цьому зразу ж виникає логічне запитання, як же обліковувати придбання данного активу в бухгалтерському обліку та формувати первісну вартість данного активу, якщо обєкт фінансового лізингу первісно повинен визначатись як основний засіб.
Відповідь на це запитання можна знайти все ж у тому Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 27, а саме п.8, який говорить, що придбані (отримані, у т.ч. безкоштовно) активи, які визнаються необоротними активами, утримуваними для продажу, зараховуються на баланс за вартістю придбання, яка визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за N 751/4044 та для цього Наказом Міністерства фінансів України № 353 від 05.03.2008 року було введено в план рахунків додатковий рахунок 286 «Необоротні активи утримувані для продажу».
На заключення можна сказати лише одне, що вищерозглядену ситуацію повинен регулювати бухгалтерський стандарт 14 «Оренда», який потребує змін та корегувань.

Шкурка Лариса,
керуючий партнер Аудиторсько-консалтингової групи «Компас»
Сертифікований спеціаліст лізингового бізнесу